Молодь у Виборах!
 
 
Головна Додати в обране Листування RSS-експорт
 ВИБОРИ-2006 

В 2004 році українці пережили насичену кампанію по виборах Президента України, трохи більше ніж за рік після якої на нас чекатиме не менш важлива подія  - 26 березня 2006 року відбудуться вибори до Верховної Ради України, а також місцеві вибори. Ці вибори вперше в Україні проходитимуть майже повністю на пропорційній основі - виборці обиратимуть з поміж списків кандидатів політичних партій (блоків).

Головною особливістю виборів-2006 є те, що вони відбуватимуться за повністю новим виборчим законодавством. Змін зазнали не лише система, за якою обираємо представників, але й процедура підготовки і проведення виборів. З одного боку, законодавець врахував багато недоліків з попередньої практики проведення виборів, а з іншого – нове законодавство не дає відповідей на всі проблемні питання організації виборів.

Отже вже зараз можна стверджувати: вибори-2006 будуть справжнім випробування як для політичних партій, державної влади, громадських організацій, так і для всіх виборців.


ВИБОРИ І ПАРТІЇ

Українські виборці вже мали можливість ознайомитися на практиці що таке пропорційна виборча система: в 1998 і в 2002 роках половина складу Верховної Ради України обиралась за партійними списками.

В 1998 році кількість поданих і зареєстрованих списків кандидатів партій (блоків) склала 30. В 2002 році 36 партій (блоків) подали свої списки кандидатів, з них 33 потрапили до виборчого бюлетеню. 

Скільки партій ми побачимо у виборчих бюлетенях наступного року?

Відповідно до законодавства України „кандидатів  у   депутати   може   висувати   партія,   яка зареєстрована  в  установленому  законом порядку не пізніше ніж за триста шістдесят п'ять днів до  дня  виборів,  або  виборчий  блок партій  за  умови,  що  всі  партії,  які  входять до його складу, зареєстровані не пізніш як за триста шістдесят п'ять днів  до  дня виборів” (ст. 10 Закону України „Про вибори народних депутатів України”).

Які партії будуть формувати виборчі комісії?

Останні кілька тижнів виборець мав можливість спостерігати процеси переформування політичних сил в парламенті, а саме народження декількох нових фракцій.

З чим пов’язана такий спалах активності народних обранців?

„Мабуть наближаються вибори...”, - інтуїтивно скажуть більшість українців. І вгадають, останні події у Верховній Раді України напряму пов’язані з наближенням виборчого процесу. Справа в тім, що відповідно до Закону України „Про вибори народних депутатів України” пріоритетне право формування окружних і дільничних виборчих комісій мають партії (блоки), які станом на 15 вересня року, що передує рокові проведення виборів, мають свої партійні фракції (фракції блоків) (ст. 27, 28). Партії, які до 15 вересня 2005 року встигли обзавестися свої фракціями в українському парламенті матимуть і інші переваги у під час виборчого процесу. Ці партії зможуть подати по 1 представнику в центральну і регіональні контрольні групи з перевірки процесу складання та достовірності загальних списків виборців (ст. 38, ч. 12).

Хто ж ці „привілейовані” партії? Такі широкі права у виборчому процесі будуть мати 13 політичних партій.

Станом на 15.09.2005 у Верховній Раді України існують такі фракції:

1. Фракція комуністів (Кількісний склад - 56 депутатів. Дата створення: 15.05.2002. Лідер фракції – Симоненко Петро Миколайович)

2. Фракція партії "Регіони України" (Кількісний склад - 52 депутата. Дата створення: 08.09.2005. Лідер фракції – Богатирьова Раїса Василівна).

3. Фракція "Наша Україна" (Кількісний склад - 45 депутатів. Дата створення: 15.05.2002. Лідер фракції – Мартиненко Микола Володимирович).

4. Фракція Народної Партії (Кількісний склад - 44 депутата. Дата створення: 01.03.2005. Лідер фракції – Єремеєв Ігор   Миронович)

5. Фракція Блоку Юлії Тимошенко (Кількісний склад – 41 депутат. Дата створення: 15.05.2002. Лідер фракції – Білорус Олег  Григорович)

6. Фракція Соціалістичної партії України (Кількісний склад - 26 депутатів. Дата створення: 14.09.2005. Лідер фракції – Мороз Олександр Олександрович).

7. Фракція Української Народної Партії (Кількісний склад - 22 депутата. Дата створення: 16.03.2005. Лідер фракції – Костенко Юрій Іванович).

8. Фракція Соціал-демократичної партії України (о) (Кількісний склад - 20 депутатів. Дата створення: 15.05.2002. Лідер фракції – Кравчук Леонід Макарович).

9. Фракція партії "Єдина Україна" (Кількісний склад - 20 депутатів. Дата створення: 22.09.2004. Лідер фракції – Губський Богдан Володимирович).

10. Фракція політичної партії "Вперед, Україно!" (Кількісний склад - 19 депутатів. Дата створення: 08.09.2005. Лідер фракції – Шаров Ігор Федорович).

11. Фракція Партії промисловців і підприємців України (Кількісний склад - 15 депутатів. Дата створення: 25.03.2005. Лідер фракції – Довгий Станіслав    Олексійович).

12. Фракція політичної партії "Реформи і Порядок" (Кількісний склад - 15 депутатів. Дата створення: 08.09.2005. Лідер фракції – Соболєв Сергій Владиславович).

13. Фракція Народного Руху України (Кількісний склад - 14 депутатів. Дата створення: 07.09.2005. Лідер фракції – Коваль В’ячеслав Станіславович).

14. Фракція НДП та партії "Трудова Україна" (Кількісний склад - 14 депутатів. Дата створення: 09.09.2005. Лідер фракції – Пустовойтенко Валерій Павлович, Коновалюк Валерій       Ілліч).

Інформацію про фракції в Верховній Раді України можна отримати з офіційного сайту українського парламенту http://www.rada.gov.ua/depkor.htm.

 

ВИБОРИ І ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Відповідно до нового Закону України „Про вибори народних депутатів України” громадські організації отримали право мати офіційних спостерігачів від своїх організацій. Для того, щоб мати своїх офіційних спостерігачів, громадські організації повинні мати в статуті питання виборчого процесу та спостереження за ним, а також бути зареєстровані у встановленому законом порядку не менш як за два роки до дня виборів (част. 1 ст. 76).

Громадська організація, яка відповідає таким вимогам, не пізніше ніж за дев'яносто днів до дня виборів може звернутися до Центральної виборчої комісії з клопотанням про дозвіл мати офіційних спостерігачів під час виборів  депутатів.  До  клопотання,  підписаного  керівником громадської організації та засвідченого печаткою організації, додаються копія статуту громадської організації, засвідчена в нотаріальному порядку, а також копія свідоцтва про державну реєстрацію громадської організації, засвідчена органом, що видав це свідоцтво, або засвідчена в нотаріальному порядку (част. 2 ст. 76).

ЦВК не пізніш як на десятий день з дня отримання клопотання приймає рішення про надання дозволу громадській організації мати офіційних спостерігачів або про відмову в наданні такого дозволу, про що повідомляє громадську організацію наступного дня після дня прийняття  відповідного рішення (част. 3 ст. 76). ЦВК не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів депутатів офіційно публікує у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" перелік громадських організацій, яким надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на  виборах депутатів (част. 4 ст. 76).

Офіційний  спостерігач  від  громадської  організації реєструється  окружною  виборчою  комісією  за поданням громадської організації,  яка отримала дозвіл мати офіційних спостерігачів на виборах, за підписом керівника цієї  організації,  засвідченого  печаткою організації (част. 6 ст. 76). Подання має бути внесено не пізніш як за п'ять днів до дня виборів (част. 8 ст. 76). У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів від громадської організації зазначаються їх прізвища, імена та по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце праці та посада, номери контактних телефонів, до подання також додаються заяви про згоду цих осіб бути офіційними спостерігачами від цієї громадської організації (част. 7 ст. 76).

Отже, якщо Ваша організація зареєстрована до 26 березня 2004 року і до її статутної діяльності  належать питання виборчого процесу та спостереження за ним, Ви можете мати офіційних спостерігачів. Навіть якщо в Статуті організації не містяться необхідні положення, у Вас є час до 25 грудня для внесення змін до статуту Вашої організації.

 

ВИБОРИ В ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Одночасно з виборами народних депутатів України 26 березня 2006 року громадяни України матимуть змогу обрати депутатів місцевих рад, сільських, селищних міських голів, депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим. Відповідно до українського законодавства депутатів більшості місцевих рад (окрім сільських і селищних) виборці будуть обирати за пропорційною системою.

Нещодавно у Верховній Раді України було зареєстровано новий Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (№8096 від 06.09.2005) (ознайомитись з текстом документу Ви зможете за адресою http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=25348).

 

ІСТОРІЯ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

1 грудня 1991 р.
Всеукраїнський референдум. На референдум виносилось питання „Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?”. Акт дістав підтвердження 90,32% громадян, які брали участь у голосуванні.
Активність виборців – 84%.

1 грудня 1991 р.
Вибори Президента України. Своїх кандидатів висунули 12 політичних партій, громадських об’єднань і рухів, 97 трудових колективів. Визначений законом рубіж у 100 тисяч підписів змогли подолати лише 7 із них: В. Гриньов, Л. Кравчук, Л. Лук’яненко, Л. Табурянський, О. Ткаченко, В. Чорновіл, І. Юхновський. Вони й були зареєстровані кандидатами у Президенти. Близько 32 млн. громадян взяли участь у голосуванні (84% внесених у списки виборців). Леонід Кравчук отримав майже 20 млн. голосів (62%) і став першим всенародно обраним Президентом України.  
Активність виборців – 84%

Березень-квітень 1994 р.
Відбулися вибори до Верховної Ради України за мажоритарною системою абсолютної більшості. Через особливості виборчого законодавства (обраним вважався кандидат, який здобув більше 50% голосів виборців, яки взяли участь у голосуванні) з 450 депутатських місць заповнили лише 338. Головою Верховної Ради 13-го скликання (1994-1998 рр.) було обрано лідера Соціалістичної партії України О.Мороза. Майже третину мандатів у парламенті контролювало ліве крило.

Червень-липень 1994 р.
Вибори Президента України. Із семи кандидатів (В.Бабич, Л.Кравчук, Л.Кучма, В.Лановий, О.Мороз, І.Плющ, П. Таланчук) перемогу здобув Л.Кучма, за якого у другому турі віддали голоси понад 52% виборців.

29 березня 1998 р.
Чергові вибори до Верховної Ради України. Вони вперше проводилися за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. У виборах взяли участь 30 політичних партій та виборних блоків. Лише 8 із них подолали необхідний чотиривідсотковий бар'єр і отримали певну частку депутатських місць: Комуністична партія України (24,65%), Народний Рух України (9,4%), Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України «За правду, за народ, за Україну!» (8,55%), Партія Зелених України (5,43%), Народно-демократична партія (5,01%), Політична партія "Всеукраїнське об’єднання "Громада" (4,67%), Прогресивна соціалістична партія України (4,04%), Соціал-демократична партія України (об’єднана) (4,01%).
Активність виборців – 70.78%

Жовтень-листопад 1999 р.
Вибори Президента України. Із 13 кандидатів на посаду Президента (О.Базилюк, Н.Вітренко, М.Габер, Ю.Кармазін, В.Кононов, Ю.Костенко, Л.Кучма, Є. Марчук, О.Мороз, В.Онопенко, О.Ржае-ський, П. Сімоненко, Г. Удовенко) у другий тур вийшли Л. Кучма (отримав 36,49% голосів виборців) і лідер КПУ П.Симоненко (отримав 22,24% голосів виборців). У другому турі перемогу отримав Л.Кучма, набравши 56,25% голосів виборців. За П.Симоненка проголосувало 37,8% виборців. Л.Кучма переміг у більшості регіонів України і отримав на 1,5 млн. голосів більше, ніж на виборах 1994 р. Активність виборців: 1-й тур - 70,15%, 2-й тур - 74,87%

Квітень 2000 р.
Всеукраїнський референдум. У референдумі взяли участь 81,15% громадян, внесених у списки для голосування. Винесенні питання:

1. “Чи підтримуєте Ви пропозиції про доповнення статті 90 Конституції України новою третьою частиною такого змісту:
“Президент України може також достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України протягом одного місяця не змогла сформувати постійно діючу парламентську більшість або у разі незатвердження нею протягом трьох місяців підготовленого і поданого в установленому порядку Кабінетом Міністрів України Державного бюджету України”,
яка б установлювала додаткові підстави для розпуску Президентом України Верховної Ради України, та відповідне доповнення пункту 8 частини першої статті 106 Конституції України словами: "та в інших випадках, передбачених Конституцією України?"
За схвалення зазначеного питання було подано 84,69% голосів громадян України від числа тих, хто взяв участь у референдумі.

2. “Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України і вилученням у зв’язку з цим частини третьої статті 80 Конституції України:
“Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані?”.
За схвалення зазначеного питання було подано 89% голосів громадян України від числа тих, хто взяв участь у референдумі.

3. “Чи згодні Ви із зменшенням загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300 і пов’язаною з цим заміною у частині першій статті 76 Конституції України слів “чотириста п’ятдесят” на слово “триста”, а також внесенням відповідних змін до виборчого законодавства?”.
За схвалення зазначеного питання було подано 89,91% голосів громадян України від числа тих, хто взяв участь у референдумі.

4. “Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалатного парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України і сприяла б їх реалізації, та внесення відповідних змін до Конституції України і виборчого законодавства?”.
За схвалення зазначеного питання було подано 81,68% голосів громадян України від числа тих, хто взяв участь у референдумі.

Активність виборців – 81,15%

31 березня 2002 р.
Вибори до Верховної Ради України проводилися за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. У виборах взяли участь 33 політичних партій та виборних блоків. Лише 6 із них подолали необхідний чотиривідсотковий бар'єр: Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" (23,57%), Комуністична партія України (19,98%), Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" (11,77%), Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" (7,26%), Соціалістична партія України (6,87%), Соціал-демократична партія України (об’єднана) (6,27%).
Активність виборців – 69.26%

Жовтень-грудень 2004 р.
Вибори Президента України. ЦВК зареєструвала 24 кандидата в Президенти (Базилюк О., Бойко Б., Бродський М., Вітренко Н., Волга В., Грабар М., Душин І., Збітнєв Ю., Кінах А., Козак Р., Комісаренко С., Корчинський Д., Кривобоков В., Мороз О., Нечипорук В., Омельченко О., Ржавський О., Рогожинський М., Симоненко П., Черновецький Л., Чорновіл А., Ющенко В., Яковенко О., Янукович В.)

31 жовтня В. Ющенко – 39,9%, В. Янукович – 39,26%.
21 листопада В. Ющенко – 46,61%, В. Янукович – 49,46%.
26 грудня В. Ющенко – 51,99%, В. Янукович – 44,20%.

Активність виборців: 1-й тур - 74,54%, 2-й тур - 80,4%, 3-й тур - 77,19%




 
Матеріали
 
    
 

 

Лінки
 
    
 

 


Design by M.Veter
Recode by A.Stassewicz
ГОЛОВНА | RSS-ЕКСПОРТ | ОБМІН БАНЕРАМИ | РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА | ЛИСТУВАННЯ | АДМІН 2006 © Центр політичної освіти
Всі права застережені